отелевська ÷ентральна –айонна Ћ≥карн¤

   √оловна

     ≤стор≥¤

Ќовини

      ћедицина

   ќголошенн¤

        упуЇмо

     онтакти

    јрхив

     √остьова книга

       ќсобистий форум

      „ат

     яндекс.Ќовости

     яндекс.Ћингво

 орисн≥ л≥нк≥

 

отельва

rp5.ua

Ќаписати нам:

ѕро  п≥дсумки д≥¤льност≥ л≥кувально Ц проф≥лактичних

заклад≥в району  за ≤ квартал 2009 року

ƒ≥¤льн≥сть л≥кувально Ц проф≥лактичних заклад≥в району в поточному роц≥ спр¤мована  на пр≥оритетний розвиток охорони здоровТ¤ материнства ≥ дитинства, удосконаленн¤ первинноњ медико Ц сан≥тарноњ допомоги, приближенн¤ л≥карськоњ медичноњ допомоги до населенн¤ с≥льськоњ м≥сцевост≥, проф≥лактику соц≥ально Ц значущих хвороб, рац≥ональне використанн¤ на¤вних ресурс≥в, поетапний перех≥д до наданн¤ медичноњ допомоги на засадах с≥мейноњ медицини .

¬ район≥ проведено р¤д комплексних заход≥в, спр¤мованих на покращенн¤ показник≥в здоровТ¤ населенн¤. ѕовн≥стю збережена мережа Ћѕ« та необх≥дний кадровий потенц≥ал.

ƒл¤ наближенн¤ л≥карськоњ допомоги до с≥льських жител≥в стаб≥льно працюЇ вињзна бригада спец≥ал≥ст≥в ÷–Ћ.

«а поточний пер≥од зд≥йснено 10 вињзд≥в, проконсультовано 271 хворих,  43 хворих госп≥тал≥зован≥ на стац≥онарне л≥куванн¤. «а аналог≥чний  пер≥од 2008 року зд≥йснено 11 вињзд≥в, проконсультовано  359 хворих,  54 хворих госп≥тал≥зовано.

ѕроведен≥ заходи по збереженню репродуктивного здоровТ¤  дали позитивн≥ результати Ц материнська смертн≥сть не реЇструвалась (рай г≥неколог —тарокожко ќ.ћ.).

«а поточний пер≥од не допущена малюкова смертн≥сть (райпед≥атр  ухарев ќ.ћ.).

ѕроведеними проф≥лактичними заходами вдалос¤ не допустити спалаху ≥нфекц≥йних хвороб. Ќе зареЇстровано випадк≥в захворювань на дифтер≥ю, пол≥ом≥Їл≥т, правець.

ƒемограф≥чна ситуац≥¤ в район≥, ¤к ≥ в ц≥лому в держав≥ ,на прот¤з≥ останн≥х рок≥в характеризуЇтьс¤ низьким р≥внем народжуваност≥ та високою смертн≥стю населенн¤, що призводить до його  в≥дТЇмного приросту. –≥вень смертност≥ в ≤ квартал≥ 2009 року зменшивс¤  на  1.0  пор≥вн¤но з попередн≥м  роком ≥ склав 4,6 на 1000 населенн¤ проти 5,1 в 2008 роц≥. «меншивс¤ р≥вень  смертност≥ ос≥б працездатного в≥ку ≥ складаЇ 0,5 на 1000 населенн¤ проти 0,9 за аналог≥чний пер≥од минулого року .

¬ структур≥ смертност≥ пров≥дн≥ м≥сц¤ продовжують займати хвороби системи кровооб≥гу, новоутворенн¤, травми та отруЇнн¤ на ¤к≥ приходитьс¤ 90,5 % вс≥х причин смерт≥ населенн¤. (в 2008 роц≥ ц≥ хвороби були причиною смерт≥ у 83,5 % померлих). ќсобливо занепокоЇнн¤ викликаЇ високий р≥вень смертност≥ в≥д серцево Ц судинних захворювань. ѕитома вага випадк≥в смерт≥ в≥д серцево Ц судинних захворювань серед загального числа  померлих складаЇ 73,7 % (обласний показник 63 %, ”крањна Ц 60 %).

¬ статево-в≥ковому розр≥з≥ смертн≥сть продовжуЇ мати характерн≥ ≥ досить стаб≥льн≥ особливост≥. “ак смертн≥сть чолов≥к≥в у найактивн≥шому працездатному в≥ц≥ перевищуЇ смертн≥сть ж≥нок у 4,5 рази. 45,5 % в≥д загального числа смертей складаЇ смертн≥сть в≥д травм та отруЇнь.

ќрган≥зована робота  оординац≥йноњ ради по контролю за смертн≥стю  серед дорослого населенн¤. «а ≤ квартал 2009  року проведено 3 зас≥данн¤, на ¤ких проанал≥зовано кожен випадок смерт≥ в≥д √≤ћ, ≥нсульту, онколог≥чних захворювань та пневмон≥њ. ѕо останньому випадку проведене службове  розсл≥дуванн¤.

ќкремо хочу зупинитис¤ на основних показниках служб.

ѕроведений анал≥з роботи амбулаторно Ц пол≥кл≥н≥чних заклад≥в району показав, що обТЇм наданн¤ населенню л≥карськоњ допомоги за даними статистичних зв≥т≥в в 2009 роц≥ залишаЇтьс¤ на р≥вн≥ минулого року ≥  становить  2,2 в≥дв≥дуванн¤ на 1 мешканц¤.

ƒещо зменшивс¤ обТЇм наданн¤ л≥карськоњ допомоги хворим вдома, в 2009 роц≥ цей показник склав на 100 мешканц≥в 15,4 в≥дв≥дувань хворих л≥кар¤ми вдома (в 2008 роц≥ Ц 17,5). —≥мейним л≥кар¤м необх≥дно звернути на це увагу ≥ п≥двищити в≥дсоток активних в≥дв≥дувань хворих вдома.

¬икористанн¤ стац≥онарозам≥нюючих структур:

¬  стац≥онар≥ при пол≥кл≥н≥ц≥ прол≥ковано 263 хворих, що складаЇ 128,3 на 10 тис¤ч населенн¤ (проти 140,1  в 2008 роц≥). «меншилась к≥льк≥сть прол≥кованих хворих в стац≥онарах вдома ≥ становить 197 хворих (проти 249 в 2008 роц≥). Ќайменше дана структура  використовувалас¤ у ћилорад≥вськ≥й амбулатор≥њ «ѕ—ћ (5 хворих за ≤ квартал 2009 року), у Ѕ≥льськ≥й ƒЋ Ц 9 хворих прол≥ковано в стац≥онар≥ вдома . —ередн≥й терм≥н л≥куванн¤ зменшивс¤  ≥ склав в стац≥онар≥ вдома Ц 8,2, в стац≥онар≥ при пол≥кл≥н≥ц≥ 8,5 (проти 9,9 та 9,5 в≥дпов≥дно в 2008 роц≥).

¬ ≤ квартал≥ 2009 року проведено проф≥лактичн≥ огл¤ди прац≥вник≥в јѕ . ќгл¤нуто 90 % п≥дл¤гаючих даним огл¤дам. 

¬и¤влено хворими 75,3 % в≥д огл¤нутих. —таном на 1.04.2009 року оздоровлено 207 чол. , що становить 73,1 %  в≥д потребуючих оздоровленн¤.

«р≥с показник первинного виходу на ≥нвал≥дн≥сть ¤к серед дорослого  так ≥ серед працездатного населенн¤ ≥ склав 11,4 на 10000 населенн¤ (проти 10,8 у 2008 р.) та 10,8 проти 8,4 в 2008р. в≥дпов≥дно, серед дит¤чого населенн¤, даний показник зменшивс¤  ≥ склав 2,6 проти 9,9 на 10 тис¤ч дит¤чого населенн¤.

 ѕо структур≥ первинного виходу на ≥нвал≥дн≥сть  дорослого населенн¤ ≤ м≥сце займають травми та њх насл≥дки Ц 31,5 %, ≤≤ м≥сце розд≥лили захворюванн¤ орган≥в кровооб≥гу та хвороби к≥стково Ц мТ¤зовоњ системи Ц 21,5%  .

«меншивс¤ показник захворюваност≥ з “Ќ до  89,8 дн≥в на 100 працюючих (проти 117,7 в 2008 роц≥), та у випадках  до 7,7 на 100 працюючих (проти 9,5 в 2008 роц≥).  —ередн¤ тривал≥сть випадку зменшилась  до 11,6 дн¤ (проти 12,2 в 2008 роц≥).

«ахворюван≥сть з “Ќ серед медичних прац≥вник≥в зросла на 2,1 у випадках на 100 працюючих. ¬≥дм≥чаЇтьс¤ р≥ст у дн¤х Ц на 44,9 на 100 працюючих. ћедичн≥ прац≥вники огл¤нут≥ 100 %. Ќа кожного диспансерного хворого розроблений план л≥кувально Ц оздоровчих заход≥в, проводитьс¤ њх виконанн¤. —еред прац≥вник≥в осв≥ти та с≥льського господарства в≥дм≥чаЇтьс¤ зниженн¤ захворюваност≥ з “Ќ, ¤к у випадках так ≥ у дн¤х.

¬иконанн¤ профщеплень серед дорослих: ревакцинац≥¤ јƒѕ-м виконана на 74,9 % (проти 23,8 в 2008 роц≥),  јѕ Ц 17,4 % (проти 20,5 % в 2008 роц≥). ¬акцинац≥¤  јƒѕ-м виконана на 22,1  % (проти 1,5 % в 2008 роц≥).

–обота в≥дд≥ленн¤ по наданню нев≥дкладноњ медичноњ допомоги.

ѕоказник звернень за швидкою допомогою за ≤ квартал 2009 року склав  96,2 на 1 тис¤чу населенн¤ (проти 98,8 в 2008 роц≥), питома вага вињзд≥в швидкоњ допомоги до хворих з хрон≥чними захворюванн¤ми  склала 2,9 % (проти 3,4 %  в 2008 роц≥) .

ќнколог≥чна служба

ѕроблема онколог≥чноњ захворюваност≥ населенн¤ Ї надзвичайно актуальною, оск≥льки дана патолог≥¤ ст≥йко займаЇ пров≥дн≥ м≥сц¤ серед причин, ¤к смертност≥, так ≥ ст≥йкоњ втрати працездатност≥.

Ќе в≥дпов≥дають сучасним вимогам обТЇми та ¤к≥сть проведенн¤ профогл¤д≥в. ѕри бажаному (50 %) охопленню профогл¤дами за ≤ квартал 2009 року огл¤нуто лише  35,2 % населенн¤ ( в 2008 роц≥ 33,8 %), з них чолов≥к≥в огл¤нуто 44,7 % (проти 40,8 %), ж≥нок 26,3 % (проти 27,4 %). Ќезадов≥льним залишаЇтьс¤ показник цитолог≥чно огл¤нутих  ж≥нок  ≥ складаЇ 68,6 %  (проти 82,9 % в минулому роц≥).

¬≥дсоток ви¤влених при профогл¤дах передракових захворювань та добро¤к≥сних пухлин залишаЇтьс¤ на р≥вн≥ минулого року ≥ складаЇ 2,8 %. ѕри  профогл¤дах ви¤влено лише 22,2 % онкохворих проти  28,6 в 2008 роц≥.

–≥вень захворюваност≥ на зло¤к≥сн≥ новоутворенн¤ в ≤ квартал≥ 2009 року залишаЇтьс¤ на р≥вн≥ минулого року  ≥ складаЇ  4,3  на 10 тис¤ч населенн¤.

ѕитома вага новоутворень, ви¤влених в ≤V стад≥њ в 2009 роц≥ складаЇ 11,1 (проти 12,5 в 2008 роц≥). ѕоказник дор≥чноњ летальност≥ зр≥с ≥ складаЇ 7,3 (проти 3,5 % в 2008 роц≥).

 (онколог Ѕерезка “.ј.).

’≥рург≥чна служба.

ќбТЇм наданн¤ амбулаторноњ х≥рург≥чноњ допомоги залишаЇтьс¤ на р≥вн≥ минулого року. „исло х≥рург≥чних в≥дв≥дувань на 100 мешканц≥в склало  18,0. ¬≥дм≥чаЇтьс¤ зменшенн¤ показник≥в травматизму серед д≥тей до 7,8 на 1000 населенн¤ (проти  8,0), та  серед  дорослих  до 7,9 (проти  8,9 в 2008 роц≥).

’≥рург≥чна активн≥сть дещо менша р≥вн¤ минулого року ≥  склала 44,6 % (в 2008 роц≥ - 49,2 %). ¬≥дсоток планових операц≥й зр≥с ≥ складаЇ  62,8% проти  55,5 % в 2008 роц≥.

«а поточний пер≥од в район≥ в≥дсутн¤ п≥сл¤операц≥йна летальн≥сть при   гостр≥й х≥рург≥чн≥й патолог≥њ.

(райх≥рург —тарокожко ћ.™.)

јкушерсько-г≥неколог≥чна служба

ѕр≥оритетним напр¤мком роботи даноњ служби ¤вл¤Їтьс¤ проведенн¤ диспансерного нагл¤ду за ваг≥тними. Ќезадов≥льно проведена робота по ранньому вз¤ттю ваг≥тних на обл≥к - даний показник складаЇ 69  % (проти 87 % в 2008 роц≥). 12 ваг≥тних з  42 невчасно вз¤т≥ на обл≥к ( 2 ваг≥тн≥ з ћилорад≥вськоњ д≥льниц≥, 4 Ц з ¬.–убл≥вськоњ д≥льниц≥, 2 Ц з д≥льниц≥ с≥мейного л≥кар¤ –учиц≥ ќ.¬., по 1 ваг≥тн≥й з д≥льниц≥  с≥мейних л≥кар≥в √ончар Ќ.ћ., Ѕезпалько —.ћ., ќлеф≥ренко –.—., яценко ¬.≤.).   як результат - зменшенн¤ показника охопленн¤ двохразовим ”«ƒ ваг≥тних  до 80,4 % проти 86 % в 2008 роц≥.  ќбстеженн¤  ваг≥тних на ¬≤Ћ-≥нфекц≥ю проведено 100 % .

як уже в≥дм≥чено, недостатньо проведена робота по охопленню онкоогл¤дами ж≥ночого населенн¤ району. ÷ей показник склав 26,3 % (проти  27,6 % в 2008 роц≥) при бажаному 50 %, що ¤вно недостатньо. ѕоказник цитолог≥чного обстеженн¤ ж≥нок в 2009 роц≥ склав 68,6 % проти  82,9 %  в 2008 роц≥.

ƒан≥ недол≥ки ¤вл¤ютьс¤ насл≥дком незадов≥льного виконанн¤ своњх функц≥й с≥мейними л≥кар¤ми по наданню акушерсько Ц г≥неколог≥чноњ допомоги, регламентованих наказом ћќ« ”крањни є 503 в≥д 28.12.2002 року.

¬ район≥ в≥дсутн¤ материнська смертн≥сть. ѕрот¤гом ≤ кварталу 2009 року зареЇстровано 1 випадок перинатальноњ смертност≥, ¤кий проанал≥зовано на зас≥данн≥  оординац≥йноњ ради по контролю за дит¤чою та материнською смертн≥стю.

ƒос¤гнуто обласних показник≥в по контрацепц≥њ ж≥нок фертильного в≥ку.

–≥шенн¤м  ’≤” сес≥њ районноњ ради в≥д 25.01.2008 року затверджена районна програма Ђ–епродуктивне здоровТ¤ населенн¤ на пер≥од до 2015 рокуї. ѕрот¤гом ≤ кварталу 2009 року на  њњ виконанн¤ з м≥сцевого бюджету витрачено  270 грн. (на забезпеченн¤ пологового в≥дд≥ленн¤ рефортаном), з обласного бюджету Ц 272 грн. (розповсюдженн¤ засоб≥в контрацепц≥њ серед ж≥нок малозабезпечених с≥мей, безроб≥тних, молод≥). «а кошти державного бюджету,  12460 грн.,  централ≥зовано  дл¤ ж≥ночоњ консультац≥њ  отелевськоњ ÷–Ћ наданий кольпоскоп ћ  Ц 300

¬ березн≥ поточного року було усп≥шно п≥дтверджено статус ЂЋ≥карн≥ доброзичливоњ до дитиниї. ” вс≥х п≥дрозд≥лах л≥карн≥, що надають допомогу матер¤м ≥ д≥т¤м створен≥ умови, що в≥дпов≥дають сучасним вимогам. ” пологовому в≥дд≥ленн≥ працюють с≥мейна та ≥ндив≥дуальн≥ пологов≥ зали. «а ≤ квартал прийн¤то 37 полог≥в, з них 40,5 % партнерських полог≥в. ѕроводитьс¤ теоретична та практична п≥дготовка медичного персоналу з сучасного веденн¤ лактац≥њ та грудного вигодовуванн¤. —творен≥ вс≥ умови дл¤ ефективного функц≥онуванн¤ ЂЎколи в≥дпов≥дального батьк≥встваї.

  (райакушер Ц г≥неколог —тарокожко ќ.ћ.)

ѕед≥атрична служба

ѕр≥оритетним напр¤мком даноњ служби ¤вл¤Їтьс¤ медичний нагл¤д за д≥тьми  першого року житт¤. —таном на 01.04.2009 року в район≥ 184 дитини першого року житт¤, вс≥ д≥ти огл¤нут≥, 92 д≥тей Ц 50 % в≥днесен≥ до групи ризику.

—тан нагл¤ду за д≥тьми першого року житт¤ щом≥с¤чно розгл¤даЇтьс¤ на зас≥данн≥ координац≥йноњ ради по контролю за дит¤чою та материнською смертн≥стю.

Ќалагоджена т≥сна сп≥впрац¤ з територ≥альним центром соц≥альноњ служби с≥мТњ, д≥тей та молод≥, в≥дд≥лом у справах д≥тей  по нагл¤ду та соц≥альному супроводу д≥тей ≥з соц≥ально не адаптованих с≥мей.  —таном на 01.04.2009 року на обл≥ку перебуваЇ 30 с≥мей соц≥альноњ групи ризику, де проживаЇ 59 д≥тей, в тому числ≥ до 1 року Ц 4. —пец≥ал≥стами огл¤нуто вс≥  д≥ти, з них 19 д≥тей прол≥ковано амбулаторно.

ћедичними прац≥вниками над≥слано 4 зверненн¤ в органи влади з приводу невиконанн¤ батьками своњх обовТ¤зк≥в по догл¤ду за д≥тьми.

∆одна дитина не виписана з пологового в≥дд≥ленн¤ без попереднього обстеженн¤ матер≥ально Ц побутових умов. ѕост≥йно п≥дтримуЇтьс¤ звТ¤зок з оп≥кунською радою по догл¤ду за д≥тьми, ¤к≥ перебувають в особливо складних умовах, д≥тей Ц сир≥т та д≥тей, ¤к≥ залишились без батьк≥вського п≥клуванн¤.

¬ажливим ≥ в той же час проблемним ¤вл¤Їтьс¤ виконанн¤ проф≥лактичних щеплень дит¤чому населенню:

ќбс¤ги вакцинац≥њ Ѕ÷∆ вакциною виконано на 40,7 % (проти 13,5  % в 2008 роц≥), ревакцинац≥¤ проти туберкульозу в 7 рок≥в виконана на 5,7 %, в 14 рок≥в виконана на 20 % (проти 8,7 та 12 % в 2008 роц≥). ќбс¤ги вакцинац≥њ ј ƒѕ вакциною до 1 року 49,4 % (проти 22,2 % в 2008 роц≥) , ревакцинац≥њ в 18 м≥с¤ц≥в виконан≥ на 42,9 % (проти  17,2 %). –евакцинац≥¤ јƒѕ анатоксином в 14 рок≥в виконана на Ц 27,0 % (проти 37,9 %). ¬акцинац≥¤ проти пол≥ом≥Їл≥ту проведена на 9,0 % (проти 22,5 %). –евакцинац≥¤ проти пол≥ом≥Їл≥ту  в 18 м≥с¤ц≥в на 6,7 % (проти 15,2 %), у 6 рок≥в  на 1,2 % (проти 15,2 %), у 14 рок≥в на 5,2 % (проти 90,2 %).

ўепленн¤ проти краснухи у 15 рок≥в не проводилис¤  (у 2008 роц≥ - 5,5 %), проти  паротиту (хлопчики 15 рок≥в) виконан≥ на 32,9 % (проти 3,9 %). ¬акцинац≥¤  ѕ  виконана на 32,3% проти 21,1 % в 2008 роц≥, ревакцинац≥¤  ѕ  у 6 рок≥в 61,2 % (проти 23,2 %). ¬акцинац≥¤ проти гепатиту до 1 року Ц 33,5 % (проти 21,4 %). ўом≥с¤чно ком≥с≥йно проводитьс¤ переогл¤д медичних протипоказ≥в до щеплень. —таном на 01.04.2009 року в район≥ зареЇстровано 29 д≥тей не щеплених проти дифтер≥њ, з них 9 д≥тей Ц по причин≥ в≥дмов≥ батьк≥в в≥д щеплень, 8 Ц у звТ¤зку з довготривалими протипоказами, 11 Ц з тимчасовими. Ќа даний час 4 д≥т¤м, що мали тимчасов≥ медичн≥ протипокази розпочато проведенн¤ проф≥лактичних щеплень. ѕроводитьс¤ розТ¤снююча робота серед батьк≥в, особливо з тими, що в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д проведенн¤ щеплень.

¬≥дм≥чаЇтьс¤ зниженн¤ р≥вн¤ первинноњ ≥нвал≥дност≥ серед д≥тей. ¬ ≤ квартал≥ 2009 року ≥нвал≥дом визнана 1 дитина, що складаЇ 2,6 на 10 тис¤ч д≥тей до 16 рок≥в (проти 9,9 в 2008 роц≥).

 (райпед≥атр  ухарев ќ.ћ.)

Ќевролог≥чна служба

«ахворюван≥сть на хвороби нервовоњ системи знизилас¤ ≥ склала  8,4 в 2009 роц≥ проти 14,4 в 2008 роц≥ на 10 тис¤ч населенн¤. јле в≥дм≥чаЇтьс¤ р≥ст захворюваност≥ на остеохондрози хребта ≥ становить 16,8 в 2009 роц≥ проти 11,4 в 2008 роц≥ на 10 тис¤ч населенн¤.

–озповсюджен≥сть хвороб нервовоњ системи  залишаЇтьс¤ на р≥вн≥ минулого року ≥ складаЇ 54,7 в 2009 роц≥ проти 62,5 в 2008 роц≥ на 10 тис¤ч населенн¤.

ѕоширен≥сть хвороб к≥стково Ц мТ¤зовоњ системи виросла ≥ становить 88,9 в 2009 роц≥ проти 69,1 в 2008 роц≥ на 10 тис¤ч населенн¤.

¬иконан≥ планов≥ показники по перереЇстрац≥њ Ђƒї хворих.

–озповсюджен≥сть по ÷¬’ (вс≥ форми) на 10 тис¤ч населенн¤ в 2009 роц≥  - 706,4 проти 680,0 в 2008 роц≥, ÷¬’ з √’ Ц 409 в 2009 роц≥ проти 334,9 в 2008 роц≥, мозков≥ ≥нсульти Ц знизилась к≥льк≥сть ≥ становить 4,2 в 2009 роц≥ проти 6,0 в 2008 роц≥, також знизилась к≥льк≥сть ≥нсульт≥в з √’ ≥ становить 0,6 в 2009 роц≥ проти 3,6 в 2008 роц≥.

 «ахворюван≥сть по ÷¬’ (вс≥ форми) на 10 тис¤ч населенн¤ дещо зросла ≥ становить  в 2009 роц≥  - 21,6 проти 19,8 в 2008 роц≥, ÷¬’ з √’ Ц 7,2 в 2009 роц≥ проти 6,0 в 2008 роц≥.

Ќа прот¤з≥ останн≥х рок≥в в≥дм≥чаЇтьс¤ р≥ст виходу на ≥нвал≥дн≥сть по патолог≥њ хребта, зокрема це хвор≥ ≥з спинно Ц мозковими грижами, прооперован≥. ¬их≥д на ≥нвал≥дн≥сть по судинн≥й патолог≥њ стаб≥льний (2 чол.) прот¤гом двох рок≥в  ≥ в 2009 роц≥ складаЇ 1,8 на 10 тис¤ч працездатного населенн¤, тод≥ ¤к патолог≥¤ хребта 3,6 на 10 тис¤ч працездатного населенн¤.

¬≥дм≥чаЇтьс¤ зменшенн¤ р≥вн¤ смертност≥ в≥д мозкових ≥нсульт≥в, в 2008 роц≥ вона складала 40,0, а в 2009 роц≥ 24,0 на 100 тис¤ч населенн¤. –≥вень смертност≥ в≥д ≥нсульт≥в з √’ залишаЇтьс¤ на р≥вн≥ минулого року ≥ складаЇ 6,0 в 2009 роц≥ проти 5,7 в 2008 роц≥.

¬ 2009 роц≥ не реЇструвались  ≥нсульти серед ос≥б працездатного в≥ку.

–айневролог ƒовгуша Ћ.¬.

             “ерапевтична служба

             ¬ район≥  задов≥льно проведена робота по перереЇстрац≥њ  Ђƒї хворих  терапевтичного проф≥лю, зокрема перереЇстровано хворих з √’ Ц показник  розповсюдженост≥ 2189,0 на 10 тис¤ч населенн¤ ( в 2008 роц≥ Ц 2037,5), стенокард≥ю Ц 827,9 (проти 717,8 в 2008 роц≥), ÷¬’ Ц 706,4  (проти 679,9 в 2008 роц≥), ≤’— Ц 1883,0 (1724,2 в 2008 роц≥), хрон≥чний ревматизм Ц 89,6 ( в 2008 роц≥ 84,7), бронх≥альна астма 36,1 (в 2008 роц≥ Ц 39,6), хвороби орган≥в травленн¤ Ц 1367,8 (в 2008 роц≥ Ц 1292,6), хвороби сечостатевоњ системи Ц 218,8 ( в 2008 роц≥ Ц 352,2).

     ¬дв≥ч≥ зр≥с р≥вень захворюваност≥ на гострий ≥нфаркт м≥окарду ≥ складаЇ 3,6  на 10 тис¤ч дорослого населенн¤ (проти 1,8 в 2008 роц≥). ¬≥дм≥чаЇтьс¤ незначне зменшенн¤ показника смертност≥ в≥д захворювань системи кровооб≥гу. ƒаний показник в ≤ квартал≥ 2009 року склав  420,8 на 100 тис¤ч дорослого населенн¤ проти 438,9  в ≤ квартал≥ 2008 року, але даний р≥вень смертност≥ в≥д  серцево Ц судинних захворювань залишаЇтьс¤ б≥льшим  в≥д середньообласного показника.

     ¬≥дм≥чаЇтьс¤ зниженн¤ показник≥в захворюваност≥ з “Ќ практично по всих класам хвороб  терапевтичного проф≥лю, зокрема по захворюванн¤х орган≥в диханн¤ зниженн¤ на 0,7 у випадках  та 6,4 у дн¤х на  100 працюючих, по захворюванню орган≥в травленн¤ на 0,1 у випадках та 4,6 у дн¤х на 100 працюючих, по захворюванню сечостатевоњ системи Ц на 0,1 у випадках та 2,2 у дн¤х на 100 працюючих.

«р≥с показник  первинного виходу на ≥нвал≥дн≥сть  серед ос≥б працездатного в≥ку по терапевтичн≥й патолог≥њ  ≥ складаЇ 7,1 на 10 тис¤ч населенн¤ працездатного в≥ку (проти 1,7 в 2008 роц≥).  ≤ м≥сце займають хвороби  системи кровооб≥гу Ц 3,5 на 10 тис¤ч працездатних, ≤≤ м≥сце хвороби орган≥в травленн¤ 1,7 на 10 тис¤ч працездатних..

 (райтерапевт Ћесько ¬.–.)

‘тиз≥атрична служба

¬ район≥ в≥дм≥чаЇтьс¤ пог≥ршенн¤ еп≥дем≥чноњ ситуац≥њ ≥з захворюван≥стю на туберкульоз. «ареЇстровано 10 випадк≥в туберкульозу, що складаЇ 48,7 на 100 тис¤ч населенн¤ проти 11,4  в 2008 роц≥.

¬ структур≥ захворюваност≥ деструктивн≥ форми становл¤ть 40 % (4 з 10) , за аналог≥чний пер≥од 2008 року деструктивних форм не ви¤влено, питома вага з бактер≥овид≥лювач≥в  склала 50 % - на р≥вн≥ минулого року. —еред вперше д≥агностованого туберкульозу зареЇстровано 2 задавнених випадки туберкульозу, що складаЇ 20 % в≥д загальноњ к≥лькост≥ хворих, за аналог≥чний пер≥од 2008 року задавнених випадк≥в туберкульозу не було зареЇстровано.

” с≥льських жител≥в зареЇстровано 4 випадки захворюванн¤ на туберкульоз Ц 49,8 на 100 тис¤ч с≥льського населенн¤, в ≤ квартал≥ 2008 року випадк≥в туберкульозу серед с≥льських жител≥в не зареЇстровано.

¬ипадк≥в смертност≥ в≥д туберкульозу  в ≤ квартал≥ 2009 року не зареЇстровано, 2008 р≥к Ц 5,7 на 100 тис¤ч населенн¤.

           ѕров≥дним методом д≥агностики туберкульозу залишаЇтьс¤ флюорограф≥чне обстеженн¤. ¬ ≤ квартал≥ 2009 року проведено 2023 обстеженн¤, к≥льк≥сть флюорограф≥чно обстежених складаЇ 121,6 на 1000 населенн¤ проти 124,0 в 2008 роц≥.

¬ кл≥н≥чн≥й лаборатор≥њ ÷–Ћ функц≥онуЇ пункт м≥кроскоп≥њ дл¤ вс≥х л≥кувальних  заклад≥в  району. ѕроведено  лише 41  досл≥дженн¤ (в 2008 роц≥ Ц 54), ви¤влено 3 позитивних результати Ц 7,3 % (при  бажаному 10 %), всього бактер≥олог≥чно обстежено 14 ос≥б.

ѕроф≥лактичний огл¤д дит¤чого  населенн¤ на туберкульоз проводитьс¤ за допомогою туберкул≥новоњ проби.

ѕри р≥чному план≥ 2745 виконано 170 тубпроб, що складаЇ 61,9 на 1 тис¤чу д≥тей, що п≥дл¤гають ( в 2008 роц≥ Ц 107,1).

ћедичними препаратами тубкаб≥нет забезпечений в повному обс¤з≥ за рахунок державного бюджету.

 (фтиз≥атр яременко “.ќ.)

—томатолог≥чна служба.

¬ район≥ забезпечено належне наданн¤ квал≥ф≥кованоњ стоматолог≥чноњ допомоги населенню. ¬ пор¤дку плановоњ санац≥њ в район≥ огл¤нуто 1135 д≥тей, сановано Ц 421 дитина з 516 , що њњ потребували  - 81,6 % ( в 2008  роц≥ сановано 723 д≥тей 88 % в≥д п≥дл¤гаючих). Ќезадов≥льно проведена робота в ƒеревк≥вськ≥й амбулатор≥њ «ѕ—ћ Ц огл¤нуто 5 д≥тей, сановано Ц 4; та ћилорад≥вськ≥й амбулатор≥њ «ѕ—ћ  - огл¤нуто 29, сановано Ц 14.

ѕоказники санованих серед ви¤влених при планових огл¤дах залишаютьс¤ на р≥вн≥ минулого року ≥ складають 74 %. ѕоказник сп≥вв≥дношенн¤ видалених зуб≥в до вил≥куваних залишаЇтьс¤ на р≥вн≥ 2008 року (1 : 6,4 ).

«убопротезуванн¤м на п≥льгових умовах забезпечено 22 особи, з них  ветеран≥в в≥йни та прац≥ 21   та 1 особа постраждала в≥д авар≥њ на „ј≈— (на загальну суму 8211,47 грн.).  «а аналог≥чний пер≥од 2008 року опротезовано 16 ос≥б п≥льгових категор≥й на суму 5223,29 грн. грн..

¬ район≥ функц≥онують 4 приватн≥ стоматолог≥чн≥ каб≥нети, де надаютьс¤ вс≥ види стоматолог≥чноњ допомоги.

 (рай стоматолог «апорожченко ћ. .)

≤нфекц≥йна служба

¬≥дм≥чаЇтьс¤  р≥ст   захворюваност≥ на гостр≥ кишков≥ хвороби до 73,2  на 100 тис¤ч населенн¤ (2008 роц≥ - 29,2). Ќе реЇструвались  випадки  в≥русного гепатиту, дифтер≥њ,  паротиту, сальмонельозу.

ќдн≥Їю ≥з проблем залишаЇтьс¤ недостатнЇ проведенн¤ бактер≥олог≥чного обстеженн¤ хворих, в результат≥ чого не витримуютьс¤ вимоги протокол≥в веденн¤ хворих.

 (≥нфекц≥он≥ст “овма Ћ.ћ.)

ƒерматолог≥чна служба

¬ ≤ квартал≥ 2009 року зросла захворюван≥сть на сиф≥л≥с ≥ складаЇ 9,8  на 100 тис¤ч населенн¤ (в 2008 роц≥ - 4,8). ’вор≥ на сиф≥л≥с ви¤влен≥ активно п≥д час проф≥лактичних медичних огл¤д≥в та при обстеженн≥ контактних ос≥б. ƒжерела зараженн¤ ви¤влен≥ в обох випадках, обстежено 13 контакт≥в Ц 8 побутових, 4 статевих.  ƒвом особам проведено проф≥лактичне л≥куванн¤. ’вор≥ на сиф≥л≥с прол≥кован≥ стац≥онарно в ѕќЎ¬ƒ. ’ворих на гонорею в 2009 роц≥ не ви¤влено. ¬ 2008 роц≥ захворюван≥сть на гонорею склала 4,8. јкушер г≥некологами у ж≥нок та урологами у чолов≥к≥в не ви¤влено жодного випадку даного захворюванн¤.

ƒерматовенеролог ”с  .¬.

Ћабораторна служба

«а зв≥тний пер≥од в район≥ виконано всього  81742 досл≥дженн¤ ( в 2008 роц≥ Ц 79834), що на  1908 б≥льше н≥ж у минулому роц≥. «б≥льшенн¤ к≥лькост≥ лабораторних досл≥джень в≥дм≥чаЇтьс¤ у вс≥х закладах за виключенн¤м ƒеревк≥вськоњ амбулатор≥њ «ѕ—ћ, де виконано лише 1124 досл≥дженн¤, що на 54,3 % менше н≥ж у минулому роц≥.

¬ структур≥ лабораторних досл≥джень переважають загально Ц кл≥н≥чн≥ Ц 49,7  % ( 2008 р≥к Ц 49,3 %), питома вага гематолог≥чних склала Ц 25,8 % (2008 р≥к Ц 26,1 %), б≥ох≥м≥чних 14,8 %  на р≥вн≥ минулого року.

«р≥с показник к≥лькост≥ досл≥джень виконаних на одну особу, що вибула ≥з стац≥онару  ≥ склав 27,5 (2008 р Ц 24,2).

 ≥льк≥сть досл≥джень виконаних на 100 амбулаторних в≥дв≥дувань склала  156,0  ( в 2008 роц≥ Ц 162,9).

«авлаборатор≥Їю —ахно ¬.ћ.

—тац≥онарна допомога

               —тац≥онарна допомога в район≥ надаЇтьс¤ на 120 л≥жках ( в ≤ квартал≥ 2009 року проведено скороченн¤ 7 л≥жок у ¬.–убл≥вськ≥й ƒЋ).

               ѕрот¤гом ≤ кварталу 2009 року  в стац≥онарах прол≥ковано 978 хворих, що на 64 чол. менше, н≥ж за аналог≥чний пер≥од минулого року.

–обота л≥жка по району склала 80,6 (в 2008 роц≥ - 91,3); по ÷–Ћ 70,4 (в 2008 роц≥ -  80,4). ¬иконан≥ планов≥ показники роботи л≥жка: по  терапевтичному в≥дд≥ленн≥ 93,1 (в 2008 роц≥ -  92,4) , по г≥неколог≥чному в≥дд≥ленн≥  - 83,3 (в 2008 роц≥ 96,1), по  дит¤чому в≥дд≥ленню Ц 82,4 ( в 2008 роц≥ Ц 69,1. Ќе спрацювали невролог≥чн≥ л≥жка Ц 41,0 ( в 2008 роц≥ - 59,2), х≥рург≥чн≥ л≥жка Ц 43,8 (в 2008 роц≥ 91,8). ѕричиною невиконанн¤ планових показник≥в роботи л≥жка х≥рург≥чного в≥дд≥ленн¤ ¤вл¤Їтьс¤ проведенн¤ кап≥тального ремонту прим≥щенн¤ даного в≥дд≥ленн¤.

–обота л≥жка по д≥льничних л≥карн¤х склала 194,0, в т.ч. по ¬.–убл≥вськ≥й ƒЋ  257,0 , по Ѕ≥льськ≥й ƒЋ Ц 130,6.

јдм≥н≥страц≥Їю  отелевськоњ ÷–Ћ проведена експертна оц≥нка д≥¤льност≥ стац≥онарних в≥дд≥лень ¬еликорубл≥вськоњ та Ѕ≥льськоњ д≥льничних л≥карень. «г≥дно результат≥в  експертноњ оц≥нки ц≥лодобове стац≥онарне л≥куванн¤ по Ѕ≥льськ≥й ƒЋ показано 13 хворим Ц 24,5 % в≥д загального числа виписаних в ≤ квартал≥ 2009 року, що св≥дчить  про те, що у Ѕ≥льськ≥й д≥льничн≥й л≥карн≥ в ≤ квартал≥ 2009 року на повну потужн≥сть працювало 1,2 л≥жка.  

ѕо ¬.–убл≥вськ≥й ƒЋ ≥з 105 виписаних ц≥лодобове стац≥онарне л≥куванн¤ показано лише 5 ос≥б  (4,7 %), 100 ос≥б (95,3 %) п≥дл¤гали соц≥альному нагл¤ду.

–езультати експертних оц≥нок св≥дчать , що д≥¤льн≥сть ц≥лодобових стац≥онарних л≥жок в д≥льничних л≥карн¤х економ≥чно не ефективна, так ¤к на них перебувають люди, ¤к≥ потребують соц≥ального нагл¤ду ≥ не  наданн¤ медичноњ допомоги. ќбТЇм обстежень, що проводитьс¤ в д≥льничних л≥карн¤х (по техн≥чних причинах)  не в≥дпов≥даЇ вимогам протокол≥в наданн¤ медичноњ допомоги: дл¤ ефективного та ¤к≥сного проведенн¤ д≥агностики та л≥куванн¤ необх≥дна госп≥тал≥зац≥¤ хворих , ¤к≥ п≥дл¤гають ц≥лодобовому стац≥онарному л≥куванню в центральну районну л≥карню, де Ї можлив≥сть провести необх≥дне обстеженн¤ та л≥куванн¤, ¤ке в≥дпов≥даЇ стандартам д≥агностично Ц л≥кувального процесу. ¬с≥ ≥нш≥ хвор≥ можуть прол≥куватись в стац≥онарозам≥нних структурах: в стац≥онарах при пол≥кл≥н≥ц≥ та в стац≥онарах вдома.  як≥сть медичноњ допомоги при цьому не страждаЇ, а навпаки дл¤ хворих Ї певн≥ переваги.

ќдним ≥з основних завдань розвитку системи охорони здоровТ¤  ¤вл¤Їтьс¤ оптим≥зац≥¤ мереж≥ заклад≥в охорони здоровТ¤.

¬ район≥ розроблений та затверджений  головами  районноњ ради  та районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ перспективний план розвитку  с≥мейноњ медицини в район≥, зг≥дно ¤кого заплановано реорган≥зувати в амбулатор≥ю загальноњ практики с≥мейноњ медицини    д≥льничн≥ л≥карн≥ села ¬елика –убл≥вка та села Ѕ≥льськ. ўодо реорган≥зац≥њ ¬еликорубл≥вськоњ ƒЋ Ц вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ в≥дкритт¤ на баз≥ стац≥онару д≥льничноњ л≥карн≥ стац≥онарного в≥дд≥ленн¤ територ≥ального центру. ƒл¤ роботи в амбулатор≥њ «ѕ—ћ на баз≥ ¬еликорубл≥вськоњ ƒЋ п≥дготовлен≥ 2 л≥кар≥, необх≥дно провести переп≥дготовку 4 медичних сестер. ” 2008 роц≥ придбано новий ≈ √ апарат, апарат ‘≈  дл¤ лаборатор≥њ закладу.

–еорган≥зац≥¤ Ѕ≥льськоњ ƒЋ в амбулатор≥ю «ѕ—ћ ¤вл¤Їтьс¤ проблемним питанн¤м. ƒепутатський корпус Ѕ≤льськоњ с≥льськоњ ради категорично в≥дмовивс¤ в≥д прийн¤тт¤ даного р≥шенн¤. ѕитанн¤ про реорган≥зац≥ю було винесено на розгл¤д зас≥данн¤ громадськоњ орган≥зац≥њ с.Ѕ≥льськ, але воно залишилось не вир≥шеним. «араз, ¤к уже наголошувалос¤, при Ѕ≥льськ≥й ƒЋ функц≥онуЇ д≥льниц¤ с≥мейноњ медицини, працюють п≥дготовлений л≥кар та 2 медичн≥ сестри. ‘ункц≥онуЇ лаборатор≥¤, ф≥з≥отерапевтичний каб≥нет, денний стац≥онар. ¬ 2007 роц≥ придбаний ≈ √ апарат, глюкозометр.

Ќеобх≥дно в≥дм≥тити пол≥пшенн¤ ¤кост≥ обстеженн¤ хворих в Ѕ≥льськ≥й ƒЋ (в межах можливост≥ д≥льничноњ л≥карн≥) Ц 100 % всим стац≥онарним хворим проведений загальний анал≥з кров≥, загальний анал≥з сеч≥, кал на ¤/глист. ’ворим на цукровий д≥абет проведен≥ обстеженн¤ добовоњ сеч≥ на цукор, р≥вень глюкози кров≥ (за допомогою глюкозометра). ™диним недол≥ком ¤вл¤Їтьс¤ в≥дсутн≥сть ≈ √ у хворих ≥з серцево Ц судинними та судинно Ц мозковими хворобами. ѕрактично в≥дсутн≥ недол≥ки при веденн≥ медичноњ  карти стац≥онарного хворого: правильно заповнюЇтьс¤ титульний лист (за виключенн¤м внесенн¤ пом≥ток в п.7 Ц дан≥ про вид госп≥тал≥зац≥њ: терм≥нова чи планова), регул¤рно ведутьс¤ щоденники нагл¤ду за хворими, на¤вн≥ виписн≥ еп≥кризи, правильно ведутьс¤ листки призначень, регул¤рно проводитьс¤ термометр≥¤.

—ередн≥й терм≥н л≥куванн¤ по району склав 9,9 дн¤ проти 11,1 в минулому роц≥. ¬ище даний показник по ¬.–убл≥вськ≥й  ƒЋ Ц 12,3. 

–озвиток первинноњ медико Ц сан≥тарноњ допомоги на засадах «ѕ—ћ

              —таном на 01.04.2009 року в район≥ д≥Ї 7 заклад≥в с≥мейноњ медицини. «а  фахом загальна практика/ с≥мейна медицина в район≥ працюють 11 л≥кар≥в та 23 медичних сестри.

¬ район≥ охоплено наданн¤м  медичноњ допомоги на засадах с≥мейноњ медицини  86,5 % населенн¤.

¬ ≤ квартал≥ 2009 року к≥льк≥сть в≥дв≥дувань до с≥мейних л≥кар≥в дещо зменшилась ≥ складаЇ 10709 в≥дв≥дувань, що на 5,5 % менше н≥ж за аналог≥чний пер≥од минулого року.

‘ункц≥¤ л≥карськоњ посади виконана на 76,9 % (в ≤ квартал≥ 2008 року Ц 81,5 %). «росла питома вага проф≥лактичних в≥дв≥дувань зроблених с≥мейними л≥кар¤ми ≥ склала 33 % проти 28,7 в минулому роц≥. —≥мейними л≥кар¤ми виконан≥ планов≥ показники по перереЇстрац≥њ хворих терапевтичного проф≥лю, виконанн¤ профщеплень дорослому населенню. ¬ той же час недостатньо проведена робота по орган≥зац≥њ наданн¤ медичноњ допомоги ж≥ночому та дит¤чому населенню своЇњ д≥льниц≥: не контролюЇтьс¤ проведенн¤ онкопрофогл¤д≥в, в першу чергу ж≥нкам, не достатньо налагоджена сп≥впрац¤ з вузькими спец≥ал≥стами по питанн¤х диспансеризац≥њ г≥неколог≥чних, х≥рург≥чних хворих.

              ƒенн≥ стац≥онари та стац≥онари вдома функц≥онують при вс≥х закладах с≥мейноњ медицини. —тац≥онари при пол≥кл≥н≥ц≥ використовуютьс¤ задов≥льно.

ƒещо г≥рше в ≤ квартал≥ 2009 року використовувалис¤ стац≥онари вдома в ћилорад≥вськ≥й амбулатор≥њ «ѕ—ћ (прол≥ковано 5 хворих) та Ѕ≥льськ≥й ƒЋ, де прол≥ковано 9 хворих.

ѕроблемним залишаЇтьс¤ питанн¤ по передач≥ видатк≥в на утриманн¤ мереж≥ заклад≥в охорони здоровТ¤ с≥льських (селищноњ) рад до районного бюджету:

- за ≥н≥ц≥ативою адм≥н≥страц≥њ центральноњ районноњ л≥карн≥ питанн¤ про  передачу видатк≥в на утриманн¤ л≥кувально Ц проф≥лактичних заклад≥в району з селищного та с≥льських бюджет≥в до районного бюджету було винесено на розгл¤д  оординац≥йноњ ради з питань м≥сцевого самовр¤дуванн¤ при голов≥ районноњ ради.

¬раховуючи рекомендац≥њ  оординац≥йноњ ради з питань м≥сцевого самовр¤дуванн¤ на в≥с≥мнадц¤т≥й позачергов≥й сес≥њ  отелевськоњ районноњ ради пТ¤того скликанн¤ в≥д  08.07.2008 року було прийн¤то р≥шенн¤ про розгл¤д на сес≥¤х селищноњ та с≥льських рад питанн¤ про наданн¤ згоди на передачу в сп≥льну власн≥сть територ≥альних громад с≥л ≥ селища  отелевського району заклад≥в охорони здоровТ¤.

ƒо 1 серпн¤ 2008 року були проведен≥ сес≥њ селищноњ та вс≥х с≥льських рад району, де були прийн¤т≥ р≥шенн¤ про наданн¤ згоди на передачу в сп≥льну власн≥сть територ≥альних громад с≥л ≥ селища  отелевського району заклад≥в охорони здоровТ¤.

 оп≥њ р≥шень селищноњ та с≥льських рад про наданн¤ згоди на передачу в сп≥льну власн≥сть територ≥альних громад с≥л ≥ селища  отелевського району заклад≥в охорони здоровТ¤ над≥слан≥ в √”ќ«.

ѕитанн¤ про затвердженн¤ р≥шенн¤ про прийн¤тт¤ видатк≥в на районний р≥вень не  було розгл¤нуто на останн≥й сес≥њ районноњ ради  в 2008 роц≥ так ¤к не був прийн¤тий бюджет, але зараз Ї вс≥ п≥дстави , щоб провести дан≥ заходи. ѕ≥дготовлен≥ матер≥ли анал≥зу по даному питанню ≥ передан≥ на розгл¤д сес≥њ районноњ ради.

Ќа пост≥йному контрол≥ - робота ≥з зверненн¤ми громад¤н. ¬сього до ÷–Ћ прот¤гом ≤ кварталу 2009 року над≥йшло 47 письмових звернень в≥д жител≥в району. ќсновна маса звернень: ≥нформац≥йн≥ запити щодо л≥куванн¤ та обстеженн¤ хворих Ц 91,5  %, 2 за¤ви про в≥дмову батьк≥в в≥д проведенн¤ г≥неколог≥чних медичних огл¤д≥в д≥т¤м, 1 скарга та 1 анон≥мний лист. ѕо скарз≥ проведено службове розсл≥дуванн¤, зроблен≥ в≥дпов≥дн≥ висновки, надана в≥дпов≥дь. Ќа вс≥ ≥нш≥ запити, за виключенн¤м анон≥много листа, надан≥ розТ¤сненн¤ та необх≥дна ≥нформац≥¤.

Ќа особистому прийом≥ у головного л≥кар¤ прот¤гом ≤ кварталу 2009 року зареЇстровано 4 особи, з них 2 п≥дн≥мали питанн¤ л≥куванн¤ в Ћѕ« району, 1 - зверненн¤ щодо працевлаштуванн¤, 1 Ц  питанн¤ щодо визначенн¤ групи ≥нвал≥дност≥. ѕо кожному з випадк≥в надан≥ розТ¤сненн¤.

‘≥нансово Ц економ≥чна д≥¤льн≥сть

¬ район≥ продовжуЇтьс¤ робота по виконанню  ƒержавних та –ег≥ональних ѕрограм.  јле з року в р≥к робота  по њх виконанню обмежена ф≥нансовими можливост¤ми.

«а  ≤ квартал 2009 року на виконанн¤ даних програм використано 10,4 тис¤ч грн, зокрема на :

«алишаЇтьс¤ невир≥шеною  проблема донорства (в≥дпов≥дальний л≥кар ѕр¤дка Ќ.ќ.)ѕри план≥ на ≤ квартал 2009 року 52,5  л  заготовлено лише 25,9 л, що складаЇ 49,3  % в≥д потреби.

Ѕюджет  галуз≥ охорони здоровТ¤  отелевського району на 2009 р≥к затверджений в сум≥ 7215,9 тис. гривень. ¬ пор≥вн¤нн≥ з минулим роком видатки зросли на 429,5 тис. грн, або на 6,3 %. ¬ тому числ≥ по ÷–Ћ заплановано видатк≥в в сум≥ 5917,6 тис. грн., що на 426,2 тис. грн. б≥льше н≥ж в минулому роц≥. Ќа с≥льську медицину в поточному роц≥ передбачено ф≥нансуванн¤ в сум≥ 1298,3 тис. грн.

¬ ≤ квартал≥ поточного року ф≥нансуванн¤ заклад≥в охорони здоров¤ склало 1745,6 тис. грн. при план≥ асигнувань зв≥тного пер≥оду в сум≥ 1920,4 тис. грн., або на 90,9 %. ¬ тому числ≥ районну л≥карню проф≥нансовано на 90,7 % (план видатк≥в 1554,8 тис. грн., над≥йшло асигнувань в сум≥ 1410,9 тис. грн.), в с≥льськ≥ заклади охорони здоровТ¤ -  на 91,5 % (план асигнувань 365,6 тис. грн, над≥йшло 334,7 тис. грн.

—труктура видатк≥в сл≥дуюча:

ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ : ¤кщо у 2008 роц≥ видатки на зароб≥тну плату з нарахуванн¤ми складали 5372,9 тис¤ч гривень або 79,2 % вс≥х кошторисних призначень, то у  2009 роц≥ вони складають 5857,5 тис¤ч гривень ≥ 81,2  %  або на 484,6 тис. грн. б≥льше.

” поточному роц≥ на 234,4 тис.грн. зросли  видатки на оплату за використан≥ енергонос≥њ. якщо в минулому роц≥ було витрачено 498,5 тис¤ч гривень, то в поточному роц≥  на оплату  цих  послуг плануЇтьс¤  використати 742,0 тис¤ч гривень. ¬ област≥ ≥ в нашому район≥ затверджен≥ програми енергозбереженн¤ . « метою економного витрачанн¤ енергонос≥њв по ÷–Ћ розроблено та затверджено заходи енергозбереженню на 2009 р≥к. ¬имагаю в≥д кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в, в≥д кожного прац≥вника економного витрачанн¤ енергонос≥њв, проводити роботу  спр¤мовану на забезпеченн¤ економ≥њ споживанн¤ паливно-енергетичних ресурс≥в, так ¤к «аконом про ƒержбюджет на 2009 р≥к поставлено вимогу скоротити споживанн¤ енергонос≥њв на 20 %.

¬ звТ¤зку з обмеженим ф≥нансуванн¤м в  2009 роц≥ видатки на  придбанн¤ медикамент≥в  та перевТ¤зувальних матер≥ал≥в складають в сум≥ 190,4 тис. грн., або 2,6 % вс≥х кошторисних призначень. ¬ минулому роц≥ було заплановано 105,8 тис. грн. –≥ст 84,6 тис.грн.

Ѕ≥льш детально зупинимос¤ на ф≥нансуванн≥ с≥льськоњ медицини по кожн≥й с≥льськ≥й рад≥:

” ≤ квартал≥ д≥льнич≥ л≥карн≥ проф≥нансовано на 92,8 % (план Ц 186,6 тис. грн., фактично 173,1 тис. грн.),  в тому числ≥ зарплата з нарахуванн¤ми на 93,7  % (план Ц 143,8 тис. грн., фактично Ц 134,8 тис. грн.), медикаменти на 88,9 % (план Ц 0,9 тис. грн., фактично Ц 0,8 тис. грн.), енергонос≥њ на 90,7 % (план Ц 37,7 тис. грн., фактично Ц 34,2 тис. грн.).

јмбулатор≥й проф≥нансовано на 87,7 % (план Ц 76,3 тис. грн., фактично Ц 66,9 тис. грн.), в т.ч.ћилорад≥вська ј«ѕ—ћ на 85,3 % (план Ц 53,9 тис. грн., фактично Ц 46,0 тис. грн.), ƒеревк≥вська ј«ѕ—ћ на 93,3 % (план Ц 22,4 тис. грн., фактично Ц 20,9 тис. грн.).

≤з селищного бюджету ф≥нансуютьс¤ ‘јѕи с≥л ћихайлеве та „ернещина. ѕри план≥ асигнувань ≤ кварталу 12,9 тис. грн. проф≥нансовано видатк≥в в сум≥ 12,0 тис.грн. або на 93,0 %, в тому числ≥ на придбанн¤ медикамент≥в використано 600 грн. ≥з 600 грн. запланованих або 100 %.

ѕо —идор¤чанськ≥й с≥льськ≥й рад≥ ф≥нансуванн¤ складаЇ 92,0 % (план Ц 12,5 тис. грн., фактично Ц 11,5 тис. грн.). видатки  на придбанн¤ медикамент≥в проф≥нансовано на 50 %. ѕри план≥ 800 грн, використано кошт≥в 400 грн.

ѕо ћ.–убл≥вськ≥й с≥льськ≥й рад≥ ф≥нансуванн¤ 98,5 % при план≥ видатк≥в 22,5 тис. грн. над≥йшло 20,2 тис. грн. Ќа придбанн¤ медикамент≥в кошти не використовувалис¤, хоча було заплановано 600 грн.

 овалевський ‘јѕ в ≤ квартал≥ проф≥нансовано на 70,8 % (план Ц 8,9 тис. грн., фактично Ц 6,3 тис. грн.). ћедикаменти не закупл¤лис¤, њх придбанн¤ не планувалос¤.

ѕо ‘јѕах ћик≥лк≥вськоњ с≥льськоњ ради видатки склали 21,5 тис. грн. при план≥ асигнувань на ≤ квартал 21,9 тис. грн., що становить 98,2 %. Ќа придбанн¤ медикамент≥в видатки не планувалис¤

ћатв≥њвський ‘јѕ ћилорад≥вськоњ с≥льськоњ ради проф≥нансовано на 89,5 %. ѕлан асигнувань 5,7 тис. грн., використано 5,1 тис. грн., в тому числ≥ на медикаменти  план  100 грн., фактично не використано.

Ќа утриманн¤ 2-х ‘јѕ≥в   озл≥вщинськоњ с≥льськоњ ради за 3 м≥с¤ц≥ поточного року використано 10,4 тис. грн., при план≥ видатк≥в 11,4 тис. грн., або на 91,2 %. ¬идатки на придбанн¤ медикамент≥в у ≤ квартал≥ 2009 року планувалис¤ в сум≥ 300 грн, але не використан≥.

‘јѕ с.ћлинки ƒеревк≥вськоњ с≥льськоњ ради в ≤ квартал≥ проф≥нансовано на 91,5 %. ѕри план≥ асигнувань 7,1 тис. грн проф≥нансовано видатк≥в в сум≥ 6,5 тис. грн. Ќа придбанн¤ медикамент≥в кошти не планувалис¤.

ѕроведений анал≥з стану ф≥нансуванн¤ с≥льських заклад≥в охорони здоровТ¤ показуЇ, що с≥льськ≥ голови, ¤к ≥ в минулому роц≥  не зм≥нили свого в≥дношенн¤ до медицини на сел≥, не зац≥кавлен≥ в тому, щоб кожен с≥льский мешканець отримав ¤к≥сно ≥ своЇчасно першу медичну допомогу. ¬ кошторисах закладаютьс¤ в переважн≥й б≥льшост≥ видатки на зарплату з нарахуванн¤ми та енергонос≥њ..

як ≥ в минул≥ роки, через недостатнЇ ф≥нансуванн¤, ¤к по районному так ≥ с≥льських бюджетах у 2009 роц≥, не планувалис¤ видатки на придбанн¤ мТ¤кого ≥нвентарю, поточн≥ ремонти, придбанн¤ медичного обладнанн¤.

“ому необх≥дно проводити роботу по зб≥льшенню позабюджетних надходжень, ¤ких в ≤ квартал≥ над≥йшло в сум≥ 78,2 тис. грн, або це 1 % в≥д затверджених бюджетних призначень. « розрахунку на 1 жител¤ Ц 3,82 грн.

√оловний л≥кар  отелевськоњ ÷–Ћ ћ≥щенко ¬.¬.

ќбновлено 19.02.2010

с.м.т.  отельва

ƒизайн та розробка сайту: јндрей —юркало