|
|
Котелевська Центральна Районна Лікарня |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Написати нам:
|
Головні лікарі району
Хмелевська А.О. Лесько Р.Д. 1941 рік
Поліклініка Терапевтичне відділення Харчоблок
З історії медицини на Котелевщині До традиційної медицини, яка базується на науковій основі на Котелевщині звернулись вперше аж за часів козаччини. Відомо, що у сотенному містечку Котельві діяв шпиталь. Серед наших земляків першим вченим в галузі медицини був П.П.Гнєдич, виходець із сотниківського роду. Спочатку він служив канцелярським службовцем у Правлячому сенаті, а з 1779 року стає студентом Лейпцігського університету. По закінченню його (з 1783 р.) він – доктор медицини цього ж закладу. Практично в цей же час у повітовому полковому містечку Охтирка (до цього повіту відносилась і Котельва) з 1747 року жив лікар Сінк. Він був єдиним фахівцем на всі 5 слобідських полків. Звісно, про яку якість медичної допомоги тоді можна говорити. Що ж до Котельва, то першим відомим медичним працівником, який надавав допомогу хворим, був С.І.Безпалько, котрий обіймав цю посаду з вересня 1864 року, тобто з часу відкриття в слободі земської лікарні. Котельва тоді входила до Першої земської Котелевської медицинської дільниці, яка окрім Котелевської обслуговувала ще й Хухрянську волость. В 1876 році в Котелевській слободі народилось 677 дітей, з них померло у віці до 1 року 187. 1 лікар лікарні Лунницький писав: „Працювати приходиться в тяжких умовах – сирість в приймальному передпокої, по кутах палат – все це негативно впливає на здоров’я хворих”. Сирість, не облаштованість приміщення лікарні, недостатнє фінансування не сприяли підвищенню ролі медицини. Та й ті незначні кошти, що виділялися на її розвиток, часто витрачалися чиновниками не за призначенням. Це видно із доповіді Охтирському повітовому земському зібранню за 1883 рік. Члени ревізійної комісії по перевірці звітності повітової земської управи за 1879, 1880, 1881 роки виявили, що колишній член управи Сумароков у 1980 році із суми 400 рублів витратив на придбання для лікарні білизни, ковдр, меблів лише 291 руб 57 копійок. Тим часом населення у Котельві зростало, разом з цим визрівала проблема поліпшення умов утримання хворих, розширення лікарні, будівництва при ній льодника, льоху, сараю для дров, кухні з банею. З приводу цього лікар Туницький неодноразово звертався у земську управу. Там зважили на його клопотання і доручили своєму членові Ф.А.Петренку скласти приблизний кошторис. Згідно з ним на виконання робіт необхідно було виділити 1580 рублів. Лікарні допомагали попечителі З.І.Виноградов, який мав у Лутищах винокурний завод, і житель Котельва, купець другої гільдії М.Я.Алтухов. Про стан медицини в Першій Котелевській медицинській дільниці із 1 вересня 1983 року по 1 вересня 1884 року дізнаємося із фактів поданих лікарем І.Р.Траєцьким, який змінив у 1883 році на посаді Туницького. За рік із 22996 мешканців дільниці одержали кваліфіковано медичну допомогу 7182 чоловіки. з них у Котельві 5275. Стаціонарних хворих було 209. серед різних захворювань було зареєстровано, зокрема, декілька випадків сибірської язви, раку, сифілісу. При лікуванні ран використовувалися Сулима, борна кислота, нафталін, свинець, цинк, розчин оцетно-кислого амонію, хлористий кальцій та ін. На утримання хворих було витрачено 817 рублів 27 копійок. Тобто на одного хворого затрачено в середньому 39 копійок на добу. Деякі захворювання були досить поширеними на селах. Так, у Деревках із 1574 жителів потерпало від сверблячки 447 чоловік. А в Млинках із 621 такою ж недугою хворіло 119. досить часто дошкуляла населенню сибірська язва. Протягом 1880-1884 років вона вразила 70 чоловік, з яких одинадцятеро померло. А ще часто провідував наші краї тиф. На всю дільницю у Котельві працювала одна аптека. За рік вона обслужила 32429 рецептів в середньому по 1,5 копійки кожен. Після лікаря Траєцького в 1892 році в Котелевська лікарню був призначений В.Д.Подольський, який досить плідно працював над поширенням медичних знань і обслуговування. Завдяки його клопотанню і підтримці Котелевської громади, на 1905 рік Охтирське земське зібрання на розширення Котелевської лікарні виділило 14450 рублів. До штату медичного персоналу входили лікар В.Д.Подольський, фельдшери Г.Крамаренко, С.Привалов, М.Чеверда, повитуха Крамаренкова. У 1907 році було закінчено будівництво двох корпусів лікарні. Земська управа склала кошторис на утримання у Котелевській лікарні 6 хворих, хоча на початок року в ній стаціонарно лікувалося лише троє. На кожного хворого на харчування виділялося по 23 копійки. Поліпшення умов роботи медичного персоналу, утримання хворих сприяло підняттю авторитету закладу. У 1909 році стаціонарно прооперовано 24 чоловіки і 8 амбулаторно. Все ж, села медичним обслуговуванням охоплювалися не достатньо. Про це, зокрема йшлося на сходці громади в с.Деревки 9 лютого 1909 року. Проте Охтирська повітова управа не поспішала відкривати на селах медпункти. На початок 1917 року у районі було 2 лікарні на 18 ліжок. У них працювало 25 чоловік медперсоналу. Серед них 2 лікаря, 7 фельдшерів, 3 акушерки. Жовтневий переворот в російській імперії, породжена ним громадянська війна на певний час загальмували розвиток медичного обслуговування. Проте, урядом Радянської України було вжито конкретних заходів по виправленню становища. Ситуація поступово змінилася на краще. Вже у 1940 році, як писав до районної газети „За Сталінський урожай” зав райздороввідділом Т.Петренко, на Котелевщині діяло 3 лікарні на 87 ліжок. В них працювало 198 чоловік медперсоналу. З них лікарів – 14, фельдшерів – 27, акушерів – 19. а ще приймали хворих три амбулаторії, 2 дитячі консультації, 10 фельдшерсько-акушерських пунктів, 4 пологових будинки на 12 ліжок. Була відкрита також рай санстанція. Надавала послуги медична кухня. Велика Вітчизняна війна, дворічна окупація завдали значних втрат району, зокрема й медичним закладам. Навіть у 1947 році їх мережа не досягла довоєнного рівня. В районі працювало 2 лікарні, 3 дільничних, 2 пологових відділення, 3 ФАПи, санстанція. В перші повоєнні роки дуже поширене було захворювання на малярію. Значного удару завдала реорганізація району на початку п’ятидесятих років. Лише з відновленням району розвиток мережі охорони здоров’я помітно прискорився. У 1966 році у районній лікарні одночасно могло поправляти здоров’я 100 пацієнтів. Діяли протитуберкульозний диспансер, поліклініка з рентген-кабінетом, дитяча та жіноча консультації, зубопротезна лабораторія, аптека, три дільничних лікарні, 2 пологових будинки. Всього у районі налічувався 21 медичний заклад, де працювало 134 медичних працівники, з них 25 лікарів. За сумлінну працю медалями „За трудову відзнаку” нагороджені хірург В.В.Стаєцький, акушерка П.П.Спориш. На сьогоднішній день у районі функціонують 17 ФАПів, 3 дільничних лікарні, одна ЦРЛ. Загальна кількість ліжок по району 127, 17 з них у дільничних лікарнях. Всього медичних працівників 223, з них лікарів 56, середнього медперсоналу 167. В ЦРЛ працюють 2 заслужені лікарі України: Смолій Тамара Петрівна – педіатр, та Лесько Людмила Василівна – терапевт. У 1972 році побудовано приміщення поліклініки ЦРЛ. У 2001 році проведено його капітальний ремонт. В 1983 році побудовано приміщення дитячого відділення ЦРЛ та дитячої консультації. В 1985 році згідно типового проекту побудовано 3-х поверховий терапевтичний корпус, на 1 поверсі якого розташовані допоміжні служби – кабінет ЛФК, функціональної діагностики, флюорографічний кабінет, відділення швидкої допомоги. На другому поверсі – терапевтичне відділення. Третій поверх – адміністрація та бухгалтерія ЦРЛ. У 1995 році побудовано двоповерховий корпус, де розмістились акушерсько - гінекологічна та хірургічна служби. Територія ЦРЛ впорядкована, багато зелених насаджень, фруктових дерев, клумб з квітами. В ЦРЛ працює кабінет ультразвукової діагностики, фіброгастроскопічний кабінет. В 2003 році придбано автоматизований комплекс „Какрдіо +”. Загальна кількість населення району станом на 01.01.2004 року – 21200 чоловік, дорослих – 17650, дітей – 3550, працездатних – 11133. В смт.Котельва проживало 12600 чоловік, 8600 – в селах району.
Демографічні показники по району
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Обновлено 19.02.2010 с.м.т. Котельва Дизайн та розробка сайту: Андрей Сюркало |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Головна
